Минус Раиса Кириченко - Дощі

Текст (слова) песни Раиса Кириченко - Дощі:

Коли тепло, як подих батька
Зігріє охололий дім,
Ідуть дощі травневі тихі,
Ведуть відліт війни років.
Коли земля жагу тамує,
Шука надія дорогих,
Людська душа слізьми вмиває
Своїх дочок, синів своїх.

Дощі, дощі, як пам’ять серця
Дощі, дощі — спомин весни
То плачуть матері, то плачуть вдови —
То плачуть діти той війни…

Їм мариться, що всі вернулись,
Відкрили двері у сінях…
І принесли дарунки з фронту.
Що зберегли в страшних боях.
Ні, то не іграшки трофейні,
Ерзаци кофе, мармелад…-
Консерви в баночці жерстяній
Ледь пожовтілий рафинад…

Дощі, дощі — ціна свободи,
Дощі, дощі — дзвони весни…
То плачуть рідні, то плачуть друзі,
Однополчани той війни.
З дощами в травні знов приходять
Серед заграв, серед ночей
Солдатів молодість і юність,
І чистий погляд їх очей.
Нехай з небес Вода Святая
нам Честь і Совість окропить,
Хай Пам’ять нас завжди єднає
І вчить життям як дорожить.

Дощі, дощі — салютів роси!
Дощі, дощі — квіти в руках…
Вони всі з нами — найдорожчі,
Герої подвигу в віках!/ 2 р.