Минус Павло Зібров - Блудний син

Текст (слова) песни Павло Зібров - Блудний син:

Не сказавши ні слова нікому,
Щоб багатство і славу знайти,
Рано-вранці із рідного дома,
Я пішов, я пішов у світи.

Я пішов крізь тумани і вітер,
Крізь омани шляхів і стежин,
І блукав, і блукав я по світу
Та хіба, та хіба я один?

Приспів:
Блудний син, блудний син,
Скільки міст і країн
Поміняв я у пошуках долі
Блудний син, блудний син,
Знаю де б я не жив,
Був я завжди чужим мимоволі,
Блудний син, блудний син,
Свою душу сповив,
Свою душу сповив, чужиною
Блудний син, блудний син,
Два крила самоти,
Два крила самоти, за спиною.

Я пройшовши дороги тернові,
Знав сто мов, та в години сумні,
Тільки рідною мовою розмовляв у вісні.
Я знайшов і багатство і славу,
Мав коханих, мінливих як дим,
Але справжнього щастя не знав я
Та хіба, та хіба я один?

Приспів

Наче птах, повернувсь я додому,
Та ніхто мене там не зустрів,
І упав я додолу, на могилі батьків
І клянуся, щоб їх воскресити,
Щоб на мить, хоч на кілька хвилин,
Я б віддав і багатство і славу,
Та хіба, та хіба я один?

Приспів