Минус Павло Доскоч - Осінь

Текст (слова) песни Павло Доскоч - Осінь:

Холодом віє зимовим, вже осінь минає,
Сумно під ноги падуть пожовтілі листки...
Ти не вернешся та серце моє все чекає,
В пам'яті сумно гортаю забуті сліди...
Згадую те, як з тобою недавно гуляли,
Наче у нас все навколо буяло, цвіло,
Клени і квіти тобі про кохання шептали,
Сонце тоді дарувало весняне тепло!..

Приспів:
Осінь,
Чому жовтий лист тихо падає з неба?..
Осінь,
Чому листопад навіває дощі?..
Осінь,
Морозом не вій на волосся, не треба!
Осінь,
Чому невблаганна на світі лиш ти?..

Може вернеться колись заблукале кохання
І посміхнеться тобі чи мені - все одно...
Осінь пожовклим листом лиш кивне напрощання
І перекрутить в очах романтичне кіно...
І розійдуться стежки, посивілі морозом,
Цифри зима намалює на моїм вікні,
Тільки чому, коли дивлюся я твоє фото,
Ніжно і сумно всміхнеться з альбому мені?..

Приспів.