Минус Дзвони - Козацька пісня

Текст (слова) песни Дзвони - Козацька пісня:

1к.
Поріділо козацтво від втоми і ран.
Гей, з чобіт позбивайте пилюку!
І встає з небуття кошовий отаман
І з кресала заплює люльку.
А за ним піднімаються воїни скрізь,
Бо завчили козацьку науку.
Ой, напаснику лютий, ти не лізь, ти не лізь
Під козацьку розмашисту руку.
ПРИСПІВ
Ой, з нашого роду не качайте воду.
Ой, з нашого духу не ліпіть макуху.
Ой, з нашої слави не робіть забави
Не робіть забави світові на сміх.
Бо козацька вдача, як вогонь гаряча,
Бо козацька сила не одних косила.
Шабелька завзята вдарить, як розплата –
Кривдників поганів покарає всіх.
2к.
Гей, ти наш кошовий, в тебе кручений вус,
Та ще й шапка смушева бідова.
Наслухаємо, батьку, пораду живу
Твого вірного й чесного слова.
І сказав отаман, і промовив козак,
Аж від слів полетіли іскрини:
«Україна одна і не можна ніяк
Віддавати її для загину».
ПРИСПІВ
Програш
Модуляція (-2)
Програш
Модуляція (+1)
Ой, з нашого роду. | 2р.
Модуляція (+1)
ПРИСПІВ
Шабелька завзята вдарить, як розплата –
Кривдників поганів покарає всіх.